Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №27 "Вишенька"

 





Говоримо і діємо (консультативна допомога для батьків)

 

                           

 


Щоб мовлення дитини розвивалося добре, необхідно розуміти за якими нормами оцінювати це «добре».  Для цього існують етапи розвитку дитини. Їх потрібно знати, щоб вчасно звернутися до спеціаліста (логопеда, психолога і т.д.), якщо виникають труднощі. При цьому, варто пам’ятати, що ці етапи умовні, проте знання основних особливостей розвитку мовлення дозволяє зрозуміти чи потрібна допомога Вашій дитині.
 

ЕТАПИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
 

Вік

Характеристика (в нормі)

Можливі порушення мовленнєвого розвитку та їх наслідки

Перші тижні життя

Крик, що сигналізує про голод, біль тощо. У перервах між годуваннями дитина спить. Дитина нормально ссе груди (соску). Фізичний розвиток проходить нормально.

Постійний нав'язливий крик із захлинанням, що супроводжується порушенням режиму сну, може бути ознакою органічного ураження центральної нервової системи. Такі порушення у годуванні дитини, як: не бере груди, не може смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс — можуть свідчитипро органічне ураження нервовоїсистеми (слід негайно звернутися до педіатра та невропатолога).

Кінець 1 - початок 2 місяця

Зосередження на мовленні дорослого (дитина затихає, уважно слухає, часто усміхається).

2 - 3 місяці

Пошук обличчя того,хто розмовляє.

3 місяці

Агукання.

5 - 6 місяців

Лепет.

Відсутність або швидке затухання лепету, відсутність мовлення в цілому свідчать про порушенняслуху, інтелекту чи про органічне ураження головного мозку.

≈ 1 рік

Дитина вимовляє до 10 слів.

1 рік 8 місяців - 2 роки

У мовленні дитини до 40 слів, з'являються перші речення з двох слів.

2 роки

Дитина розуміє значення однини та множини іменників, значення слів зі значенням зменшеності — пестливості.

3 роки

Дитина утворює нові слова за допомогою словотвору, з'являються багатослівні речення (3 і більше слів).

4 роки

Засвоєно всі відмінкові та родові закінчення іменників і прикметників (крім найбільш складних нетипових випадків), дитина може контролювати граматичні помилки в мовленні інших людей. Дитина знає і називає основні кольори та основні збірні поняття.

5 років

У дитини повністю сформована звуковимова (правильно вимовляє всі звуки, називає та повторює слова різної складової структури).

Порушення звуковимови після досягнення дитиною 5 років є патологічними (слід якомога швидше звернутися до логопеда).

 

Часто логопед чує питання: а чому дитина не говорить? Чому звуки не правильні? Чому виникає затримка мовлення? І ще купа подібних питань. Вони  мають свою відповідь.

Часто мовленнєві порушення у дітей можуть мати зовні однакові симптоми, але причини, що їх зумовили, — різнитися. У цілому причини мовленнєвих порушень можно розділити на внутрішні та зовнішні.

 Внутрішні причини. Сюди відносять фізіологічні чинники, що вплинули на дитину під час вагітності матері, пологів або в ранньому віці. Наприклад: захворювання матері під час вагітності спадкові захворювання шкідливі звички батьків складні пологи, родові травми фізичні та психічні перевантаження під час вагітності.

Зовнішні причини. До зовнішніх відносять фізіологічні та соціальні фактори, що діяли на дитину в перші роки життя, як-от: інфекційні захворювання, що впливають на мозок побічні дії медикаментозного лікування, передозування ліками травми голови фізичні хронічні захворювання, що ослаблюють організм, впливають на загальний та психічний рзвиток дефектність мовленнєвого оточення

 

Поради батькам:

 

Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

· Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

· Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

· Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

· Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

 

Як батькам розвивати мовлення дитини?
 

 1. Необхідно розмовляти з дитиною та читати вголос. Дитину варто залучати до діалогу, якщо вона сама розмовляє не активно. Малюк також обов’язково повинен бачити, як спілкуються інші. Зверніть увагу: ви дивитеся на дитину, вимовляючи нові слова, вона інстинктивно дивиться на рот, наче хоче дізнатися, як саме вимовляються певні склади. Читання вголос книжок завжди допомагає розвивати дитяче мовлення, а також збагачує словниковий запас дитини.

  2. Вивчати основні правила складання речень. Розкажіть дитині, з чого складається речення, як змінюються дієслова, які саме займенники слід використовувати в певних випадках. Бо діти часто плутають, на дівчаток говорять ВІН, а на хлопчиків — ВОНА. Або у дієсловах припускаються помилок. Не потрібно вивчати з малюком таблицю дієслів, достатньо вивчити кілька прикладів, а поступово він зрозуміє закономірність.

 3. Займатися з дитиною логопедичними вправами. Не залежно від того, є у дитини проблеми з вимовою слів чи ні, логопедичні вправи у формі гри ніколи не завадять. Одна вихователька пригадувала, як кілька дітей прийшли до дитячого садочка, не вимовляючи дуже багато звуків. Через те, що вона їх не розуміла та було важко спілкуватися, Оксана почала з ними грати в логопедичні ігри («паркан», «літачок», «посмішка», «слоник» та подібні) по 5–6 хвилин на день, буквально через тиждень, слова дітей вже можна було зрозуміти.

4. Стежити за вимовою вже вивчених слів. Дуже часто трапляється, що батьки не помічають, як дитина неправильно вимовляє слова. Навпаки посміхаючись повторюють за нею: «То у кішки «рапки», кажеш, м’якенькі?» Замість правильного «лапки». Цього неможна робити, усі слова необхідно вимовляти чітко без усіляких «сю-сю-сю», навіть з найменшими. Бо інакше дитина швидко запам’ятовує неправильну версію слова, а потім важко перевчається, або взагалі так запам’ятовує помилковий варіант. А це впливає потім на правопис і кількість граматичних помилок під час письма в школі. Тому головне — не виправляти відразу всі слова, з якими у дитини проблеми, а сконцентруватися на одному слові, кілька днів у формі гри працювати над його вимовою. Коли ви бачите, що все гаразд, можна працювати над іншим словом.

5. Вивчати нові слова щодня. Дуже корисно взяти за правило щодня вивчати одне нове слово, пояснювати, що воно означає, та складати з ним речення. А потім із дитиною старшого віку можна записувати ці слова в особистий зроблений словник (розкреслений зошит, де є три стовпчики, де записано слово, пояснення та кілька речень).

Таким чином можна не лише розвинути мовлення, але й збільшити словниковий запас дитини.
 

 

Література:

А. Я. Малярчук. «Сімейний логопед».

Богуш А. М. , Н. В. Маліновська. «Методика розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей раннього і дошкільного віку».

Богуш А. М. «Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років». 

Логопедія, ігри та завдання. Серія "Я навчаюсь". Видавництво "Пегас".

 

 

Олена Савостьянова, Світлана Батяєва . «Альбом з розвитку мовлення для малят».

 

 

Юлія Рібцун. «Сходинками правильного мовлення».